Сосна веймутова Pinus strobus Синоніми: сосна біла східна, сосна Веймутова, сосна американська. Походження / історія: зазвичай вирощується в Європі в лісах і парках. У XVII і XVIII століттях це дерево вирубувалося в масовому порядку для потреб Королівського флоту,а також велися для будівництва та виготовлення меблів, просуваючись все далі і далі на захід. Залишки тих днів - історичні будівлі з сосни, які можна знайти від штату Мен до Міннесоти. Була завезена з Америки лордом Веймутом ще в 1705 році. В умовах дикої природи така культура часто зустрічається на теренах Північної Америки, Південно-Східних провінцій Канади та французьких островів (Мікелон, Сен-П’єр) Ареал: Сосна Веймутова (Pinus strobus) - зустрічається в північних і східних районах Північної Америки (Канада, США). Вирощується в Польщі, зустрічається в лісах і парках. Польська назва породи цієї сосни походить від прізвища лорда Веймута. Найстарший польський білоголовий екземпляр (в державних лісах) зростає в селі Спокій і має 521 см в окружності і 33 м у висоту. Сосна Веймутова - швидкозростаюче, хвойне дерево, спочатку правильної конічної форми з ажурною і сизувато-зеленою хвоєю. З віком стає все більш нерівномірною і широко пірамідальною, з горизонтально спрямованими гілками. Форма: в юному віці - пірамідальна, в ззрілому - яйцеподібна, надалі - ширококонічна. Швидкість зростання: дуже швидкрорсла, щорічний приріст 40-50 см Рослина досягає близько 15-20 м заввишки при діаметрі 6-10 м. В 10-річному віці виростає до 3,5-4,5(5) метра, і діаметром крони 1,5-2 метри. У 30 років сосна Веймутова досягає більше 15 м. Хвоя: Відмінністю даного сорту є дуже тонка, декоративна, довга і м'яка хвоя довжиною до 15 см. Колір блакитно-зелений,, зібрана в пучки по 5 шт, м'яко спадає, звисає пухнастими пучками на кінцях пагонів. Хвоя непомітно змінюється - опадає кожні 2-3 роки. Охвоєння та гілкування рідке, що не є недоліком, а скоріше - особливістю цього виду. Пагони: молоді - дуже стрункі і видовжені, ламкі й крихкі, з часом зміцнюються і змінюють колір на червонувато-бурий з фіолетовим відтінком. Кора: молода кора - гладка, світло-сіра, стара - борозниста, темніша, з фіолетовим відтінком. У молодих дерев блискучий, гладенький стовбур сіро-зеленого кольору, у старших – пластинчастий та довгобороздчастий. Шишки: вузько циліндричні, молоді світло-зелені, з часом стають світло-бурими, зазвичай смолисті, часто вигнуті до 15-20 см в довжину і 4 см в діаметрі. Дозрівають в другій декаді вересня, на другий рік після запилення.  Ставлення до світла: для посадки бажано обирати сонячні ділянки або в півтіні. Вид ґрунту: Рinus strobus добре росте на помірно багатих, вологих, добре дренованих ґрунтах. Вітростійка, виносить тінь краще всіх остальних видів сосен. А також демонструє високу стійкість до міського забруднення і загазованості. Застосування: Така ошатна красуня часто використовується для лісопосадок, а також для декору галявин в парках. Оптимальним буде розташування сосни на схилі. Рослина відмінно доповнює собою японські та верескові сади, кам’янисті гірки та альпінарії. Ми радимо висаджувати сосну поряд з тсугою, псевдотсугою, липами, буком, дубом, ліщиною, обліпихою та кленами. Дуже вигідно рослина виглядатиме в тандемі з ялиною або ялицею. Кліматична зона / зона морозостійкості: 5 абсолютно вся територія України (5а-7б) від Закарпаття (5б-6б) до Луганська (5а-5б) і Криму (6а-7б) Особливості вирощування:Збудники іржі сосни мають складний цикл розвитку зі зміною господаря. Тому не можна висаджувати сосну поряд з аґрусом, смородиною, горобиною та глодом.  Веймутова сосна дуже добре переносить обрізку – ви можете формувати їй крону та здійснювати санітарну стрижку. Для формування крони прищипують річні пагони.